Домой / Новини / Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу

Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу

Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу – на Лубенщині відзначили Василеве різдво  Ясним сонечком та невеликим морозцем зустріла відвідувачів стара Симоненкова хата у Біївцях, де за доброю традицією, чисельна літературно-мистецька спільнота Лубенщини, керівництво району, громадськість, гості 8 січня щороку відзначають річницю з дня народження Василя Симоненка. Цього року він міг би приймати вітання з 85-річчям, та не судилося, молоде життя обірвалося на 29 році, залишивши по собі щемкий біль за втраченим, за несказаним, за непрожитим…

Знову у рідному поетовому селі Біївцях, біля уквітчаної білявої хати, звідки він пішов у широкий світ, зазвучали такі щирі і такі пророчі рядки. Голова Бієвецької сільської ради Ніна Остапенко привітала усіх, хто завітав до садиби видатного земляка. Щиро вітали громаду села та всіх присутніх виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко, голова районної ради Григорій Угляниця, сільський голова Засульської сільської ради Сергій Бондаренко. І, звісно, не змогли оминути цієї події представники інтелігенції: поети, письменники, журналісти, працівники культури й освітяни.

Звернулися до земляків члени національної спілки письменників України  Раїса Плотникова та Андрій Кириченко, Микола Ночовний. У кожного знайшлося своє сокровенне слово про Василя, в когось – виплекане поетичне, в когось – просто від серця, хтось волів висловити наболіле, хтось – промовчати, слухаючи серцем. Хату, де побачив світ малий Василько…  Дворище, де бігав він босими ногами… Дороги: ледь помітні стежини по околицях та дев’ять кілометрів до школи, які відмірював він туди й назад щоденно, так натхненно  прагнучи знань, що здобував їх аж у трьох школах: Біївській, Єнківській і Тарандинцівській… Слухаючи слово: нескорене Василеве влучало прямо у груди, промовляло голосами нащадків, наших сучасників, що продовжують справу Симоненка.

Переступивши поріг Василевого дитинства, прихильники його творчості поринули у затишок простої селянської хати, звідки поет черпав силу і натхнення. За словами голови літоб’єднання імені О.Донченка при газеті «Лубенщина», головного редактора газети, члена НСПУ Олександра Міщенка, лубенці не лише зберігають літературну славу поета-шістдесятника, але й популяризують та примножують її

Під час заходу у приміщенні хати-музею було вручено диплом лауреатові премії В.Симоненка в галузі журналістики. Цьогоріч нею стала Марина Кононенко (творчий псевдонім Ганна Кревська), яку нагородив голова Лубенського медіа-клубу Олександр Назарець.  Вона обдарувала симоненкових гостей свіжою поезією «Бузинова дудка»

Насолодившись атмосферою єднання із Симоненком, виконавши усі разом його безсмертні «Лебеді материнства», учасники заходу рушили ходою до пам’ятника поету, встановленого у 2005 році за сприяння родини Григорія Тараненка, студентського та викладацького колективів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та громади села.

Захід продовжився у Тарандинцівській ЗШ І-ІІІ ступенів, яка носить ім’я видатного земляка. Гостей зустрічали директор школи, Заслужений учитель України Микола Кадука та сільський голова Тарандинцівської сільської ради Анатолій Тітенко, запропонувавши покласти квіти до меморіальної дошки поету та запросивши всіх до музею В. Симоненка Тарандинцівського опорного закладу. Музейні кімнати зберігають чимало експонатів, найціннішим з яких є живий голос Симоненка.

Навіть через 85 років Василь Симоненко запалює душі і серця своєю полум’яною лірикою, проникливим живим словом, яке так правдиво відтворює нашу дійсність. Поетове слово гостро і велично, ніжно і трепетно звучало у Тарандинцівському будинку культури, у якому продовжилося літературно-мистецьке свято. Ведуча заходу, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Пазенко занурила глядачів у перипетії життєвого і творчого шляху нашого земляка, а її лірична розповідь вдало переплелася із виступами учнів Калайдинцівської і Тарандинцівської шкіл, студентів медичного училища, лауреатів літературно-мистецької премії імені В. Симоненка попередніх років Наталі Баклай, Ольги Хало, Олександра Печори.

Кульмінацією заходу стало нагородження лауреатів літературно-мистецької премії імені В. Симоненка за 2019 рік, заснованої Лубенською районною радою у 2000 році.

Спільне виконання Симоненкового заповіту стало завершальним акордом заходу.

 

x

Проверьте также

Школярам про Основний Закон країни

До  всенародного  державного  свята  Дня  Конституції  України  на подвір’ї   бібліотеки   розгорнув   свою   діяльність правовий  майданчик ...