ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ У КРИНИЦІ СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ ТА КОНЦЕРТ НАРОДНИХ КОЛЕКТИВІВ:

ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ У КРИНИЦІ СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ ТА КОНЦЕРТ НАРОДНИХ КОЛЕКТИВІВ: НА ЛУБЕНЩИНІ ВІДРОДЖУЮТЬ ПРАДАВНІ ТРАДИЦІЇ 15 червня, на десяту п’ятницю після Великодня, у с. Єнківці біля криниці Святої мучениці Параскеви П’ятниці відбувся святковий молебінь з освяченням води. Очолював святе дійство благочинний Лубенського благочиння, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Лубни протоієрей Іоанн Кармазенко. 

Оспівана у народних переказах, збережена й дбайливо передана прийдешнім поколінням легенда, й досі живе у Єнківцях, мріє на пагорбах, гуртує односельців. На цих землях у давнину вирували славнозвісні ярмарки, чарували «Петрівські переспіви», освячувалася цілюща вода у криниці. Понад десять років після тривалого занепаду відбувається водосвятний молебень, а вже цього року керівництво райдержадміністрації спільно з місцевою владою взялися відродити давню традицію «Петрівських переспівів» й організували справжні народні гуляння для односельців та гостей, у програмі якого і концерт народних колективів, виставка вишиваних робіт, частування смаколиками за рецептами місцевих господинь, і різноманітні розваги та лотареї, ігри та каруселі. Захід відвідали голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, голова районної ради Григорій Угляниця, заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, депутат районної ради Лідія Різуненко, сільські голови Валентина Далада, Микола Романюта, Василь Ґава. Зустрічала гостей господиня – сільський голова Ніна Остапенко, котра подбала про те, аби свято було змістовним і цікавим.
Після освячення води всі охочі мали змогу спробувати воду на смак і випробувати на собі її цілющі властивості. Потому розпочався святковий концерт народних колективів Лубенщини, які створили справжній святковий настрій.
«Приємно знаходитися на цьому святі, яке зібрало так багато гостей і так багато талановитих лубенців. Приємно, що ми вміємо і працювати, і відпочивати. Дякую за збереження і примноження традицій, дякую сільському голові Ніні Андріївні за самовідданість. Нехай лине пісня на цій землі, нехай примножуються добро і любов», — наголосила у своєму вітальному слові голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко.
Свято ще довго вирувало, радувало, полонило і чарувало своєю самобутністю і запалом.
Історична довідка
Удостоїлася Лубенщина і явлення святої Великомучениці Параскеви П’ятниці. З давніх переказів, що передавалися з покоління в покоління і дійшли до наших днів відомо: “З’явилася одному чоловікові поблизу села Біївці дивної вроди і строгого вигляду діва, та й попередила про велику пошесть на худобу. Та попередивши сказала, що потрібно освятити криницю, і тією водою окропити всяку скотину — тоді відступить лихо.
–Хто ти?, — спитав приголомшений чоловік.
–Я — Параскева, наречена в народі П’ятницею,- сказала діва і немов би розтворилася в повітрі.
Побіг чоловік до села, людей покликав, священика. Зібралися, та на те місце хутко дісталися. Глядь — а на тім місці виблискує водою криниця. Так, кажуть люди, свята Параскева “криницею проступилася”.
Відразу освятили криницю і тією водою окропили усілякий скот. Лихо обійшло стороною. А святу Параскеву П’ятницю стали шанувати особливо в тій місцевості.“
Кожного року потім, на десяту п’ятницю від Святої Пасхи, правили молебни біля тієї криниці в подяку за відведення лиха. Ще й звичай добрий завели — біля криниці ярмаркувати. “Казали старі люди, що на тім ярмарку і коси найгостріші купували, і серпи, якими жодна дівка пальця не скалічить. А як відправлять службу Святій Параскеві, тоді заводять пісні — і співають цілу темну нічку-петрівочку..”
Відвідували Святу криницю і відомі особи, кожен в свій час. Так відомий український письменник Михайло Коцюбинський захоплено писав дружині з Лубенщини в 1908 році: “Ярмарок не в селі, а в долині серед високих гір, коло Святої Криниці… Ярмарок особливий, якого я ніколи не бачив.”
Останні спогади про Біївський ярмарок біля Сятої Криниці ми знаходимо у спогадах відомої фольклористки Ганни Орлівни, датованих 1926 роком:
“Всю ніч горять вогні. Всю ніч змагаються хори з Біївців, Калайдинців, Єнківців… Цілу ніч перекликаються голосні співи молоді зі старечими голосами обітниць.”
Зі спогадів сучасників стало відомо, що навіть після трагічного 1917 року ще деякий час зберігалися релігійно-культурні традиції. А потім… Тільки на Полтавщині, яка найбільше постраждала від атеїстичної пропаганди, не залишила нова влада жодного священнослужителя (як стало відомо пізніше — вже до середини тридцятих років хутенько позбавилася “попів і опоєних “опиумом” “неблагонадежных элементов”, яких виявилося чималенько — десятки тисяч!!!
Дісталося і Святій Криниці. Як жива людина і вона перенесла наругу та знущання. Закидали і землею, забивали і гноєм… А чудову каплицю, що стояла над криницею зруйнували…
Традицію вшановувати пам’ять святої мучениці Параскеви відновили в 2007 році.

 

Коментарі та разміщення посилань блоковані.

Коментарі закриті.

rss facebook
Top
rda                     rada